Шановні колеги, працівники дошкільної освіти!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня дошкілля та вдячність за самовіддану працю, терпіння, наполегливість і високий професіоналізм! Від мудрості керівника дошкільного закладу, педагогічної майстерності, турботливості вихователів та їхніх помічників, усіх, хто забезпечує якісний та неперервний освітній процес залежить щасливе дитинство та подальша доля кожного вихованця. Нехай ніколи не згасає світло вашої душі, тепло вашого серця до улюбленої професії. Хай найвищою нагородою для вас завжди буде людська шана та подяка! Міцного вам здоров’я, натхнення, любові, здійснення усіх мрій та сподівань!

З повагою

Начальник Управління Вікторія Урванцева

10 вересня 2021 року Урванцеву Вікторію Миколаївну, начальника Управління освіти, молоді та спорту  та Ольховську Ірину Миколаївну,  директора  КЗ «Лозівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №7 «Золотий півник»   вшановано орденом «Гордість нації».   

Церемонія нагородження відбулася в місті Києві, в Залі урочистих подій Будинку офіційних прийомів ДУС ОП України   за підтримки першого Президента України,  Верховної Ради України, народних депутатів України в рамках    Національного  проєкту «Гордість нації», який  представляє світові сьогодення та життя кращих представників українського народу, їхні здобутки, відзнаки та заслуги.

Разом з орденом «Гордість нації»  успішним педагогам вручено Почесні грамоти  і Книгу пошани «Гордість нації», до якої занесено їхні    успіхи та  досягнення.  

Вітаємо  Вікторію  Миколаївну  та Ірину Миколаївну з почесними нагородами.

Бажаємо і надалі працювати над створенням   позитивного іміджу освіти Лозівської громади та України.

  Шановні спортсмени, тренери-викладачі ДЮСШ, вчителі фізичної культури, ветерани спортивного руху!

Щиро вітаю Вас з Днем фізичної культури і спорту!

Мені дуже приємно, що саме  в ці дні, коли тільки закінчились Олімпійські і Палалімпійські ігри в Токіо ми вітаємо всіх спортсменів  зі святом людської величі, сили, краси та грації! Це свято уособлює талановитих спортсменів, їх тренерів, адже здобутки наших чемпіонів - перемога всієї країни! Пишаюсь, що багато дітей нашої громади знаходять себе у спорті - баскетболі, біатлоні, боротьбі вільній,  волейболі, дзюдо, легкій атлетиці, настільному тенісі, плаванні, таїландському боксі, футболі, художній гімнастиці, черлідингу та шахах, які культивуються в Лозівських дитячо-юнацьких спортивних школах.

Пишаюсь нашими тренерами та вчителями фізичної культури, які розкривають в дітях спортивний потенціал та реалізовують його.

Дякую Вам за наполегливу щоденну працю та безумовну відданість своїй справі! За вміння мотивувати, надихати.

Вірю, що й надалі ваш досвід, професіоналізм і наполеглива праця сприятимуть зростанню талановитих атлетів, які підкорятимуть найвищі спортивні вершини.

Бажаю ветеранам спорту здоров’я і довгих років життя!

Тренерам-викладачам і вчителям фізичної культури процвітання Вашої кар’єри. Нехай у Вашому житті буде більше кубків і нагород, а, головне, сил і здоров’я, енергії і успіху в ім’я процвітання Лозівщини та на благо України!

З повагою

начальник Управління освіти, молоді та спорту 

Вікторія УРВАНЦЕВА

Першого вересня у закладах загальної середньої освіти Лозівської міської територіальної громади переливи шкільного дзвоника сповістили про початок нового навчального року – День знань. Це свято одне із головних свят навчального року – урочисте, хвилююче. Свято, яке об’єднує всю громаду: від найменших – тих, хто вперше піде до школи і стане першокласником, до серйозних старшокласників – тих, хто стоїть на порозі дорослого життя. Свято всіх освітян, батьків, бабусь та дідусів, хто з хвилюванням та гордістю проводжатиме діточок до школи.

Вже традиційно в перший день навчального року у закладах проходять урочистості, де лунає перший дзвоник. Сьогодні його почули близько 800 першокласників нашої громади.

Оскільки формат загальношкільної святкової лінійки не прийнятний в умовах діючих карантинних обмежень, святкові заходи проведено для учнів 1-х, 11-х класів із залученням обмеженої кількості учасників освітнього процесу та з дотриманням карантинних заходів. Для учнів 2-10-х класів у закладах освіти проведено святкові заходи (покласно), зокрема: святкові квести, челенджі, флешмоби, вітальні марафони, неформальні зустрічі і т.д.

У кожному закладі лунали святкові вітання для школяриків з початком нового навчального року і від Лозівського міського голови Сергія ЗЕЛЕНСЬКОГО, і від його заступників, і від депутатів, а також старост старостинських округів, начальників відділів та управлінь міської ради. 

Вдалого старту, незабутніх миттєвостей шкільного життя, справжніх відкриттів, пізнання світу!

Щиро вітаю Вас з Днем знань - справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя. Бажаю усім учням  на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.  Переконана, ваші здібності, наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у дорослому житті, а сприятимуть цьому - високі стандарти української освіти, рівні можливості в її здобутті для кожної дитини. Найщиріші слова подяки - вчителям, які щедро діляться своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави. Ваша мудрість і великодушність залишається з вихованцями на все життя. Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, новий навчальний рік вдалим, несе добрий настрій у кожну освітянську  родину. Будьте щирими та підтримуйте одне одного. Учіться заради себе та майбутнього нашої громади і всієї країни. Бажаю Вам   незабутніх миттєвостей шкільного життя, справжніх відкриттів, пізнання світу!

З повагою

начальник Управління освіти, молоді та спорту

Вікторія УРВАНЦЕВА

Шановні друзі та колеги!

Прийміть сердечні вітання з нагоди двох найвеличніших національних свят нашої державності - Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України!

В ці святкові дні ми вшановуємо один з трьох символів суверенітету нашої держави – Державний Прапор України. Синьо-жовтий стяг уособлює нашу незалежність, є історичною пам’яттю та гордістю народу. 

День Незалежності України – це знаменний день демократії та громадської злагоди нашого народу, що став поворотною віхою в історії розвитку Української держави і могутнім стимулом для плідної, натхненної праці заради миру й добробуту в нашому спільному домі.

Сьогодні, пам’ятаючи, що нам дала українська земля, пам’ятаючи героїв, які віддали за неї свої життя, ми повинні рухатись вперед – до процвітання та створення могутньої європейської держави. Щоб увесь світ знав, що синьо-жовтий прапор – запорука стабільності та свободи, а наші нащадки  пишалися здобутками своїх предків.

Будьмо згуртованими і небайдужими до майбутнього рідної землі. Тільки разом ми зможемо зробити її прийдешнє кращим та гідним. Покладаймося на успіх наших спільних дій та активну співпрацю, які єднають і зміцнюють нас!

Тож з нагоди Дня Прапора та Дня Незалежності нашої держави бажаю всім нам міцного здоров’я, великого родинного щастя, миру, взаєморозуміння, злагоди та добробуту!

Нехай кожен день буде сповнений радістю, теплом і новими здобутками, а ваші добрі справи примножать славу рідної України!

Миру і процвітання нашій Державі!

З повагою

начальник Управління освіти,

молоді та спорту                      Вікторія УРВАНЦЕВА

Починаючи з 16 серпня комісія, створена розпорядженням Лозівського міського голови від 15.06.2021 № 191 «Про проведення перевірки готовності  закладів освіти Лозівської міської територіальної громади до роботи в новому 2021/2022 навчальному році», працює в закладах освіти, перевіряючи  готовність їх до роботи в новому 2021/2022 навчальному році. Працівники закладів освіти за підтримки батьківської громадськості якісно підготували заклади до роботи у новому навчальному році. Спільними зусиллями створено комфортні та сучасні умови для дітей. Творчість, креативність, сучасність, чистота, оригінальність притаманні  всім закладам, які відвідали члени комісії. Робоча група продовжить свою роботу до 27 серпня 2021 року. За підсумками роботи комісії закладам буде надано акти готовності до нового навчального року.

Якісне інклюзивне навчання: to do list для директора школи

Сьогодні в Україні інклюзивне навчання організовано у майже 43% шкіл, працює понад 18 тисяч інклюзивних класів. За останні десять років інклюзія суттєво проникла в українські школи. Для порівняння, п’ять років тому в інклюзивних класах навчалось вдесятеро менше, ніж зараз. Разом із тим, дослідження якості інклюзивного навчання, проведене Державною службою якості освіти, виявило низку викликів на рівні організації інклюзивного навчання, кваліфікації вчителів, методичного забезпечення освітнього процесу, розвитку інфраструктури та забезпечення фінансування, взаємодії з інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ).

Пропонований матеріал покликаний допомогти вдосконалювати якість інклюзивного навчання у школах, де воно вже запроваджене, а також розпочати цей шлях закладам, які лише планують відкривати інклюзивні класи.

Нормативно-правова база щодо організації інклюзивного навчання

Закон України “Про освіту” гарантує кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечує батькам право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти власними дітьми. Здобувачам освіти з особливими освітніми потребами необхідно забезпечити постійну або часткову підтримку під час освітнього процесу, втім держава має забезпечити їм доступ до освіти у школі на рівні з іншими дітьми. За заявою батьків заклад зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку. Якщо ж особливі освітні потреби в учнів виявлені під час освітнього процесу, заклад освіти докладає власних зусиль для їх мінімізації. Коли зусиль закладу освіти недостатньо, керівник закладу рекомендує батькам звернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи. Підтримку, з урахуванням виявлених у здобувача освіти особливих освітніх потреб, організовують на підставі висновку, складеного фахівцями ІРЦ. Заклад на цьому шляху не один — засновник забезпечує створення у школі інклюзивного середовища.

Знання керівником закладу освіти нормативно-правової бази щодо організації інклюзивного освітнього середовища — запорука коректної реалізації усіх необхідних для цього кроків та налагодження якісного освітнього процесу. Орієнтація в законодавстві підсилює узгодженість дій, планування, контроль результатів, а також є беззаперечним захистом від дискримінації, упередженого ставлення до учня з особливими освітніми потребами, некомпетентних розпоряджень чи намірів.

Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють:

• Закон України «Про освіту»;
• Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Норми Законів реалізуються через постанови Кабінету Міністрів, зокрема:

• «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (від 15.08.2011 № 872);
• «Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» (від 21.08.2019 № 779).

Фінансування інклюзивної освіти унормовано:

• Статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;
• Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (від 14.02.2017 № 88).

Що таке інклюзія в освіті та яка роль директора в організації інклюзивного навчання

Коли у закладі з’являється інклюзивний клас — чи означає це, що ця школа стає доступною для всіх? На жаль, ні. Поняття інклюзії набагато ширше і потребує формування середовища, участі всіх учасників освітнього процесу, а головне — якісного менеджменту і планування. Безумовно, умовою створення інклюзивного середовища є учні, яким потрібна підтримка, готовність решти учнів підтримувати дітей з ООП, а також підготовлений персонал і батьки та інші активні партнери-учасники процесу впровадження інклюзії в освіті. І не менш важливою умовою є наявність достатнього фінансування та доступної інформаційної, матеріально-технічної бази та інфраструктури.

Роль директора у цьому процесі важко переоцінити, оскільки від менеджменту та стратегічного планування залежить його успіх та, як наслідок, якість роботи школи. Говорячи про менеджмент процесу, йдеться і про управління на рівні керівництва школи (спілкування із засновником, координація роботи заступників, педагогічної ради, залучення органів учнівського та батьківського самоврядування, піклувальної ради), і про менеджмент класу (адаптація навчального середовища та організація навчального процесу, реалізація індивідуальних програм розвитку тощо), і про формування структур для надання послуг інклюзивної освіти (команда психолого-педагогічного супроводу, ресурсна кімната, команда ІПР тощо).

Напрям руху школи до інклюзії має бути представлений також і в стратегії розвитку закладу, зокрема в місії, візії та цілях, а також у більш тактичних документах — освітній програмі, річному плані роботи школи.

Запорукою успіху організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами є співпраця з батьками. Директору важливо залучати батьків до ухвалення рішень щодо навчання їхніх дітей. Ще до приходу дитини до закладу освіти в багатьох родинах можуть бути налагоджені контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальною службою — вони можуть володіти інформацією, корисною як для працівників закладу освіти, так і для інших батьків. Доцільно використовувати ці зв’язки, аби сім’я, школа та фахівці працювали спільно. Дуже важлива і потрібна думка батьків для визначення цілей і завдань на навчальний рік, в ухваленні рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року. Ця частина роботи із батьками буде корисною при плануванні роботи школи.

Алгоритм створення інклюзивного класу

1. Вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі

Найбільш оптимальним варіантом розвитку подій є той, коли батьки заздалегідь (за півроку-рік) визначаються із школою та повідомляють про це. Таким чином керівництво закладу може вчасно проконсультувати батьків щодо збору та подання документів, а також підготувати чи адаптувати середовище школи до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

2. Вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання

У документах, перелічених вище, міститься вся інформація про організацію інклюзивного навчання у школі, виділення фінансування тощо.

3. Оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами потребують під час освітнього процесу додаткової або тимчасової підтримки з боку асистента вчителя та асистента учня. Також потребують підтримки педагоги. Під час оцінки можливостей закладу варто зважати на наявність відповідних фахівців, а також матеріально-технічне забезпечення школи і наявність безбар’єрного доступу до території та приміщень закладу. Здійснюється також оцінка можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників у напрямі інклюзії (курси підвищення кваліфікації, консультації, обмін досвідом). Коли необхідні фахівці відсутні, директору школи варто докласти зусиль, аби їх знайти — звернутися до відділу освіти, органів місцевого самоврядування, спеціальних закладів освіти. У додатку до постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» ви знайдете перелік фахівців, які проводять корекційно-розвиткові заняття з дітьми з ООП.

На цьому етапі також важливо врахувати можливості створення у закладі умов для навчання дітей з ООП з урахуванням особливостей розвитку (наявність вільних приміщень для створення кабінетів психолога, дефектолога, логопеда тощо, ресурсної кімнати, а також обладнання цих кабінетів необхідними засобами корекції, методичною та навчальною літературою, індивідуальними засобами навчання тощо).

Не варто забувати про важливість інформування батьків учнів школи про особливості інклюзивного навчання, переваг інклюзії для всіх учасників освітнього процесу, її цілі та завдання. Варто також розповісти батькам дітей, які навчаються в інклюзивних класах, про особливості дитини з ООП, обговорити із ними питання спілкування та групової взаємодії у дитячому колективі.

4. Погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Вирішення питання фінансування введених посад

Діти з ООП відповідно індивідуальних особливостей можуть потребувати допомоги асистента вчителя під час освітнього процесу. У такому разі директор має звернутись до місцевого органу управління освітою із письмовим поданням про введення посади асистента вчителя (з розрахунку 1 ставка на кожен інклюзивний клас) та годин для проведення корекційно-розвиткових занять відповідними фахівцями, (практичним психологом, логопедом, дефектологом, реабілітологом).

5. Створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти

Цей крок передбачає підготовку та підписання наказів у школі на основі наказу органу управління освітою, а також укладення угод про співпрацю з іншими закладами освіти. Це можуть бути спеціальні заклади освіти, навчально-реабілітаційні центри, заклади позашкільної освіти, заклади соціального захисту, ресурсні центри, центри практичної психології та соціальної роботи при департаментах освіти і науки тощо. Така співпраця допоможе забезпечити супровід дітей з ООП, залучити фахівців із цих закладів для консультацій тощо.

6. Створення команди психолого-педагогічного супроводу

Команда психолого-педагогічного супроводу — це група фахівців індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами, до якої входять як працівники школи (адміністрація, педагоги, асистент вчителя, психолог тощо), так і батьки дитини та залучені фахівці (асистент дитини, медпрацівник та ін.). Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, забезпечує її реалізацію та моніторить результати.

Склад команди супроводу формується з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. Серед інших до складу команди супроводу директорові варто запросити фахівців ІРЦ, аби вони могли відслідковувати та моніторити динаміку розвитку дитини, а також долучились до розробки індивідуальної програми розвитку. Разом з тим на даному етапі директорові необхідно знайти та укласти цивільно-правові угоди із фахівцями у сфері інклюзивного навчання, яких у школі бракує.

7. Розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів

Цей крок передбачає розробку та оформлення посадових обов’язків для всіх педагогічних працівників, залучених до інклюзивного навчання (штатних і залучених). Важливо пам’ятати про врахування аспекту інклюзії у річному плані роботи школи та розподілі обов’язків і зон відповідальності між заступниками директора з виховної, навчальної та методичної роботи. Важливо налагодити співпрацю між педагогами та асистентом.

Керівництво школи має призначати час для регулярних зустрічей між вчителями і асистентами протягом навчального року, щоб проводити спільне планування, обмінюватись інформацією, обговорювати конкретні ситуації.

Вчителі і асистенти досягнуть успіху, якщо будуть планувати уроки спільно. Головне розподілити між собою обов'язки і діяльність.

Вчителі не повинні ставити перед своїми асистентами завдань, які є прерогативою вчителя, — планування навчально-виховного процесу, оцінювання навчальних завдань учнів, що передбачає професійну інтерпретацію результатів їх виконання тощо. Натомість учитель може запропонувати асистенту вчителя провести підбір навчальних завдань, які учень міг би виконати (але остаточне рішення про використання цих завдань прийматиме вчитель); перевіряти вправи та тести на множинний вибір, інші види вправ/запитань, де учень повинен дати єдину вірну відповідь; зробити ксерокопії роздавальних матеріалів, виготовити унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

8. Складання індивідуальної програми розвитку

Щороку для кожної дитини з ООП команди психолого-педагогічного супроводу, до складу яких обов’язково мають входити директор школи або його заступники, розробляють індивідуальну програму розвитку.

Запорукою якісної індивідуальної програми розвитку є використання інформації з комплексної оцінки дитини, наданої ІРЦ, а також збір релевантної та об'єктивної інформації про дитину під час спостереження у перші два тижні в школі, а також від батьків. Тому директорові варто докласти зусиль, щоб на всіх етапах інформація була правдивою, пояснити батькам важливість кожної деталі для формування програми, яка дасть змогу забезпечити комфортне навчання та динаміку розвитку дитини.

9. Складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм

Навчання у класі дітей з ООП не передбачає зміну освітньої програми чи навчальних планів. Водночас, коли індивідуальні особливості дитини з ООП цього потребують, команда супроводу адаптує або модифікує навчальну програму і розробляє індивідуальний навчальний план для дитини.

10. Адаптація освітнього середовища до потреб дитини

Важливою умовою забезпечення освітнього процесу є доступність, безбар’єрність та безпечність. Таким чином на основі оцінки можливостей закладу забезпечуються умови для безперешкодного доступу дитини до приміщень школи, обладнується ресурсна кімната, згідно ІПР та за узгодженням з батьками закуповуються засоби корекції.

Основне завдання у цьому напрямі — організувати для дитини з ООП зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

11. Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

Оцінювання результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами відбувається за критеріями, визначеними в освітній програмі, або адаптованій чи модифікованій навчальній програмі. Також критерії оцінювання дитини з ООП встановлюються в індивідуальній програмі розвитку.

Досягнення дитини слід переглядати щонайменше тричі на рік — у вересні, коли формується ІПР, а потім після першого та другого семестрів.

12. Моніторинг якості інклюзивного навчання

Постійний моніторинг виконання індивідуальних програм розвитку дітей з ООП, перегляд та актуалізація цих програм дозволяють адміністрації школи стежити за якістю інклюзивного навчання.

Узагальнено рух школи до інклюзії можна оцінити в контексті щорічного самооцінювання, відповідно визначивши у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти ті аспекти освітньої діяльності, які є ключовими для постійного моніторингу прогресу (наприклад, створення безбар'єрного середовища, психологічний клімат, рівень співпраці між педагогами, потреби у професійному розвитку педагогів, які працюють в інклюзивному класі та ін.). Тут важливо розробити інструментарій збору такої інформації. Систематичне вивчення ситуації у визначених ключових точках дасть можливість керівнику закладу спільно з колективом та батьківською спільнотою оцінювати поступ до інклюзії, а також визначати, що саме потребує втручання і підтримки та які сильні сторони є у школи на цьому шляху.

Запрошуємо студентів і абітурієнтів міста Лозова взяти участь у соціальній програмі Scholarship.
Головний приз - гранти (стипендія) на сплату року навчання в українському ВНЗ.
Наразі відкрита 1 номінація:
18 000 грн. - https://seoquick.com.ua/scholarship-ua/ (запитання та роботи надсилати на пошту: lily@scholarship.events)
Участь повністю безкоштовна.
Ми оплачуємо навчання в усіх закладах, як приватних, так і державних.

З повагою
Лілія Ярмоленко, куратор соціальних і благодійних проектів

Як створити недискримінаційне середовище у школі: покрокова інструкція для директора

Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей — такі ж важливі завдання директора школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.

Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.

Що таке дискримінація та як її виявити?

Дискримінація — це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, в математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.

Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.

Поруч із дискримінацією завжди “ходять” упередження — хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі — як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.

При визначенні, чи належним чином забезпечуються в школі права дітей, потрібно переконатись, що всі групи дітей — різної статі, національності, стану здоров’я тощо, мають рівні права і можливості. Не менш важливо перевірити, чи відсутнє упереджене або дискримінаційне ставлення як до окремих дітей, так і груп дітей, об’єднаних певною ознакою. Особливу увагу у виявленні ознак дискримінації чи упереджень варто звернути, якщо у школі є діти та сім’ї-представники національних чи релігійних меншин, діти з особливими освітніми потребами, представники різних етнічностей та культур.

Перешкоди у забезпеченні недискримінаційного середовища у школі:

• Соціальні — стереотипи і упередження, відсутність даних або недостатня кількість даних про реальні потреби різних груп людей за статтю, віком, майновим становищем тощо.

Наприклад, менше заохочення дівчат до IT сфери через стереотип, що це чоловіча професія, або хлопців — до гуманітарних наук, оскільки вони вважаються “жіночими”.

• Організаційні — розташування, розклад занять, логістика/транспорт, бюрократичні процедури.

Наприклад, відсутність пандуса може бути непомітна фізично здоровій людині, але буде перешкодою для людей на візках або батьків з дитячими колясками.

• Особисті — економічні і фінансові можливості, стан здоров’я, релігійні переконання, національні традиції, велика кількість дітей у родині, кількість вільного часу поза школою тощо.

Наприклад, неврахування релігії дітей при викладанні певних предметів, зокрема християнської етики, або неврахування різниці в релігійних святах.

Як перевірити свої або чужі упередження?

Ми всі маємо припущення і певні упередження, які формуються культурним середовищем, поведінкою, сферою діяльності, робочою атмосферою тощо. Навіть якщо здається, що ставлення до всіх однакове, а припущення відповідають дійсності, завжди варто це перевірити, поставивши припущення під сумнів.

Додатково до індивідуальних упереджень школа може мати формальну і неформальну політику, традиції, норми, які можуть вплинути на формування упереджень учасників освітнього процесу. Завжди доцільно перевіряти, чи відповідають припущення реальному стану речей та як саме на освітній процес можуть впливати неформальні традиції школи.

Допомогти в цьому можуть збір інформації, консультації, опитування та наступні перевірочні запитання.

Ці запитання варто включити до анкет учнів та вчителів під час проведення самооцінювання школи. Також вони можуть бути корисними для саморефлексії директора при самооцінюванні школи.

5 кроків, щоб запобігти дискримінації у школі

Якщо відповіді на перевірочні питання просигналізували про проблему, або ж вона була виявлена у ході спостережень, або спілкувань із учасниками освітнього процесу, наступні 5 кроків допоможуть структурувати дії та уникнути повторюваності проблеми у майбутньому.

Крок 1. Аналіз ситуації

На цьому етапі варто детально проаналізувати всю наявну інформацію: зібрати відомості від сторін, на яких впливає ситуація, дані про релевантні законодавчі норми, правила, міжнародні стандарти, кращі практики — позитивний досвід в аналогічних чи схожих ситуаціях, а також врахувати наявні соціальні, культурні та економічні умови. Варто використовувати лише достовірні джерела.

Наприклад, директора школи повідомили про випадок булінгу щодо учня чи учениці у школі. У такому випадку необхідно проаналізувати законодавство, що визначає булінг і алгоритм дій школи у такій ситуації (зокрема Наказ МОН 28.12.2019 №1646), інші джерела інформації із порадами фахівців (настанови Освітнього омбудсмена тощо).

Крок 2. Визначення сторін проблеми

Щоб вирішити проблему, особливо важливо розуміти, хто є її сторонами і чи є щодо цих осіб або груп осіб упередження (включаючи ваші власні).

Наприклад, батьки повідомляють про образливу поведінку групи учнів або учениць. Директорові слід з’ясувати, хто ті учні, на яких скаржаться батьки, чи належать вони до категорії малозабезпечених сімей або ж до національності, щодо якої розповсюджені певні упередження. Цю інформацію варто враховувати у роботі щодо запобігання можливій дискримінації за цими ознаками.

Важливо пам’ятати, що потрібно враховувати лише факти, а не припущення щодо схильності тієї чи іншої групи дітей до певної поведінки. Це потрібно враховувати також і у випадках, коли постраждалою стороною є дитина з певної категорії (внутрішньо переміщені особи, дитина з інвалідністю тощо). При визначенні сторін проблеми не варто також слідувати припущенням щодо можливих провокацій з боку постраждалої сторони: звинувачення постраждалих є недопустимим.

Крок 3. Виявлення потреб сторін

Збираючи інформацію про потреби сторін, важливо пам’ятати, що вони не можуть бути однаковими у всіх, наприклад, всього учнівства і вчительства. Втім, зібравши їх, ці потреби слід згрупувати та не вдаватись до зайвої індивідуалізації. Способами збору інформації можуть бути обговорення, опитування, дослідження, консультації, співбесіди, круглі столи тощо. Проте у будь-якому випадку доцільно виявити та врахувати позиції різних груп людей: різного віку, статі, стану здоров’я, національності тощо. Ці дані потрібні, щоб оцінити вплив ситуації/проблеми на різні групи осіб.

Варто пересвідчитись, що всі заінтересовані сторони змогли висловити свою позицію і були почуті. Для цього варто з’ясувати, чи наявні перешкоди в доступі до обговорень для певних груп осіб: чи всі зацікавлені сторони можуть отримати інформацію про обговорення, дістатися місця обговорень у визначений час, зрозуміти і почути інших, висловитись. На цьому кроці може бути виявлено, що відсутня певна інформація, є певні прогалини в даних, які потрібно заповнити. Наприклад, батьки учнів філій опорної школи можуть мати труднощі з доїздом на загальні батьківські збори.

Крок 4. Розроблення варіантів рішень

Використовуючи зібрані на попередніх кроках дані, формуємо декілька альтернативних варіантів вирішення ситуації/проблеми. На даному кроці також потрібно пересвідчитись, чи були враховані потреби та інтереси всіх сторін та оцінено різницю впливу і наслідків рішення на різних груп дітей, інших учасників освітнього процесу. Проаналізувавши впливи і ризики, обираємо оптимальне рішення. Якщо ви виявите, що рішення може мати негативні наслідки або нести ризики для деяких груп дітей або дорослих, варто оптимізувати такі рішення.

Наприклад, при визначенні заходів, які будуть найбільш ефективними для покращення дисципліни під час уроків, варто зібрати інформацію про вплив тих чи інших активностей (додаткові заняття та завдання, інша подача матеріалу тощо), а також вивчити, як вони можуть вплинути на ситуацію конкретної дитини (чи можливі погіршення взаємин з батьками, відсутність можливості відвідувати позашкільні заняття тощо). Варто також врахувати навантаження на вчительство у випадку ухвалення рішення про зміну подачі навчального матеріалу, реакцію на зміни батьків тощо.

Крок 5. Моніторинг та оцінка результатів

Моніторинг і оцінка результатів допоможуть виміряти ефективність обраного шляху вирішення проблеми, а також коригувати свої дії у майбутньому. Разом із тим постійний моніторинг ситуації допоможе надалі запобігти проявам дискримінації чи упереджень, передбачити у річному плануванні роботи закладу заходи щодо виявлення та профілактики дискримінації тощо.

Спостереження, моніторинги та опитування учасників освітнього процесу, що проводяться у ході самооцінювання школи, можуть стати дієвими інструментами на цьому шляху. Варто пам’ятати ознаки, за якими може відбуватись дискримінація, моніторити наявність учнівства та їхніх сімей з будь-якою із таких ознак та звертати особливу увагу на них при проведенні самооцінювання. Додавання до анкет запитань щодо проявів дискримінації у школі також допоможе здійснювати моніторинг та збирати інформацію.

Варто також відстежувати незаплановані результати для різних груп і продумувати позитивні дії — спеціальні заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету і спрямовані на усунення виявлених нерівностей у можливостях чи дискримінації. Прикладом таких позитивних дій може бути проведення додаткових навчань/тренінгів для вчителів щодо виявлення та протидії цькуванню і дискримінації за ознаками статі, економічного статусу, національності, релігії тощо.

Наприклад, у школі часто трапляються бійки і ви хочете зменшити кількість таких інцидентів. У такому випадку потрібно визначити, яка кількість конфліктів трапляється за певний проміжок часу (місяць, три місяці тощо) станом на початок моніторингу. Це будуть ваші вихідні дані. Далі відповідальна особа має фіксувати кожен інцидент бійки та збирати інформацію про те, що сталось, хто був учасником, вік, стать дітей тощо. Порівняння ситуації із вихідними даними можна проводити раз на півроку й на основі отриманих даних робити висновки про успішність або неуспішність заходів з протидії конфліктам, коригувати їх.

Хід та результати усіх кроків варто фіксувати, а спосіб такого фіксування можна обирати самостійно. Рекомендується інформувати учасників освітнього процесу про зібрані дані (пам’ятаючи про захист персональних даних) та про ухвалені на їх основі рішення.

Матеріал підготовлено в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Увага!
Шукаємо молодих лідерів віком від 14 років з Лозівської об’єднаної територіальної громади для вступу до ініціативної групи для створення Молодіжної ради. Молодіжна рада - це консультативно-дорадчий орган місцевого рівня. Основними завданнями Молодіжної ради є залучення молоді до вирішення питань соціально-економічного, політичного, культурного та спортивного життя територіальної громади шляхом участі у розробленні та виконанні місцевих програм у молодіжній сфері та інше. Для реєстрації заповніть анкету за посиланням  https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfgEynfoe5_S1n4YDsYMqYR_iIw0zAf-C12_MbPkpaVuZXtiA/viewform

Вітаємо, колеги!
Це Міністерство освіти і науки України з добіркою актуальних можливостей для освітян та найважливіших новин, які стосуються дошкілля. Сьогодні читайте про планування роботи дитсадка на рік, харчування в ЗДО, комунікацію в педагогічному колективі, а також про інші новини та можливості. Тож почнемо!

ЯК СПЛАНУВАТИ РОБОТУ ДИТСАДКА НА РІК – РЕКОМЕНДАЦІЇ МОН

План роботи закладу дошкільної освіти є одним із основних документів, який регламентує його діяльність упродовж навчального року та літнього періоду. З-поміж орієнтовних розділів плану – аналіз діяльності закладу та визначення річних завдань на майбутній період, діяльність структур колегіального управління та методичного кабінету, адміністративно-господарська й організаційно-педагогічна діяльність, а також внутрішня система оцінювання якості освіти.

Особливу увагу варто приділити створенню комфортного та безпечного освітнього середовища. Заходи, спрямовані на це, мають бути наскрізно висвітлені в усіх розділах плану. Зокрема, створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу, реалізація прав дітей з особливими освітніми потребами та забезпечення емоційного добробуту дошкільнят.

З усіма рекомендаціями МОН щодо створення плану роботи дитсадка, його розділів і змісту, аналізу діяльності закладу та процесу постановки завдань на рік ознайомлюйтесь тут (https://mon.gov.ua/ua/news/yak-splanuvati-robotu-ditsadka-na-rik-rekomendaciyi-mon) .

ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ ВІД COVID-19 ДЛЯ ВСІХ, КОМУ 60+

Заразитися коронавірусом може людина будь-якого віку незалежно від статі, походження та національності. COVID-19 може бути дуже небезпечним для людей, старших за 60 років та/або з хронічними захворюваннями (бронхіальна астма, діабет, гіпертонія, онкологічні захворювання тощо). Саме тому щепитися від COVID-19 – означає захистити своє життя.

Чи запобігає щеплення зараженню COVID-19? Які можуть бути реакції на вакцину? Як потрапити на вакцинацію? Читайте відповіді на ці та інші запитання у збірнику на сайті ЮНІСЕФ (https://www.unicef.org/ukraine/documents/vaccination-covid-19-60?fbclid=IwAR0dURokr5z_Pg5ZxKFs0Rc2dI2ndfhkckpqBZipS7cJNAE8qRMA1i_J5yw) .

Працівники сфери освіти – пріоритетна група захисту. Освітяни можуть записатися на вакцинацію проти COVID-19 відповідно до алгоритму, який розміщено на сайті МОН за посиланням (https://mon.gov.ua/ua/news/sformovano-algoritm-zapisu-osvityan-na-vakcinaciyu-vid-covid-19-mon) .

РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ У ДИТСАДКАХ З 1 ВЕРЕСНЯ 2021 РОКУ

Міністерство освіти і науки та Міністерство охорони здоров’я надали спільне роз’яснення щодо окремих питань організації харчування у 2021-2022 роках у закладах дошкільної та загальної середньої освіти. Згідно з пунктом 4 постанови Уряду №305, нові норми харчування набирають чинності з 1 вересня 2021 року, тобто на сьогодні постанова Кабінету Міністрів від 22 листопада 2004 р. №1591 «Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» є чинною та підлягає застосуванню.

Крім цього, зважаючи на об’єктивні труднощі з організацією закупівель харчових продуктів та/або послуг з харчування, що виникають у закладів освіти та їхніх засновників, МОЗ спільно з МОН розробили проєкт необхідних змін до постанови №305. Зокрема, зміни передбачають встановлення гнучкого перехідного періоду на нові норми харчування у період з 1 вересня 2021 року до 1 січня 2022 року.

Тому на сьогодні відсутні правові підстави для здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням закладами освіти та їхніми засновниками нових норм харчування, передбачених законодавством. Докладніше читайте на сайті МОН (https://mon.gov.ua/ua/news/moz-ta-mon-nadali-spilne-rozyasnennya-shodo-organizaciyi-harchuvannya-u-shkolah-z-1-veresnya-2021-roku) .

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДИТИНА ГОТОВА ДО ШКОЛИ: ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

Готовність до школи – це цілий комплекс ознак, що належать до інтелектуальної, мотиваційної, емоційної та інших сфер розвитку дитини. Визначити, чи готова дитина впоратися із новим навантаженням, особливо у часи пандемії #COVID19 – складно і водночас важливо.

Психолог Світлана Ройз розповідає, як готовність до навчання проявляє себе у фізичних особливостях, вигляді, мовленні й поведінці дитини. Дивіться відео за посиланням (https://fb.watch/v/3ojL3bskC/) та дізнавайтеся нове про майбутніх першокласників!

ЯК, НАВІЩО І КОМУ НАДАВАТИ ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК У ДИТСАДКУ – КОРИСНЕ ДЛЯ ОСВІТЯН

Зворотний зв’язок – двостороннє спілкування, де кожен учасник може говорити про плюси та мінуси взаємодії один з одним. У колективі вчасне надання та отримання зворотного зв'язку допомагає уникнути конфліктів, покращити продуктивність, змінити підходи до виконання певних завдань, налагодити взаємодію між усіма учасниками.

Що таке зворотний зв’язок і за якою схемою його надавати в педагогічному колективі дитсадка та батькам – читайте у матеріалі експерток Команди підтримки реформ Міністерства освіти і науки України за посиланням (https://mcusercontent.com/dfd5553f7eca49c6470a38bc4/files/d0cd89b9-7002-87a0-683f-6a1e9413f055/Як_і_навіщо_надавати_зворотнии_зв_язок.pdf) .

ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ У ДІТЕЙ – ВЕБІНАР ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Тривога – це важлива емоція, яка попереджає нас про небезпеку і мобілізує до відповідних дій. У нашому мозку функціонує комплексна система тривоги. Вона дає нам змогу вчасно помічати загрози та запобігати їм. Втім, як і будь-яка комплексна система, система тривоги також може «виходити з ладу», формуючи страх там, де насправді небезпеки немає, чи змушуючи нас постійно переживати про загрози, які малоймовірні й на які ми не маємо впливу. У таких випадках йдеться про тривожні розлади.

Тривожні розлади є найпоширенішим видом психічних розладів у дітей, молоді, дорослих. Вони можуть суттєво порушувати функціонування у різних сферах життя, перешкоджати повноцінному розвитку та самореалізації. Про те, які існують тривожні розлади, які їхні ознаки та як допомогти дитині та батькам малюків із тривожними розладами, дізнавайтесь у відеозаписі вебінару від Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» за посиланням (https://youtu.be/6yjJXLukVsY) .

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ – СЕРІЯ ВІДЕО ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ

Особиста безпека, межі, дозволені та заборонені дії, взаємодія з дорослими – усі ці теми стосуються безпеки і їх варто обговорювати з дітьми із найменшого віку. Дошкільнята мають знати, які існують правила безпеки вдома, в дитсадку, а також на вулиці чи в інших публічних місцях. Малечі необхідно пояснити, що таке хороші та погані дотики і до кого вони можуть звернутись в разі загрози.

Допомогти у такій розмові можуть короткі ролики для дошкільнят від МБО «Служба порятунку дітей». Переглядайте їх тут (https://savechild.com.ua/4-7?fbclid=IwAR0OQc0ETY_Deb6Pu7WoBQ9529KuhN-rCdJi4QRuV5YBxkMvEE_mlRdjJm0) та обговорюйте разом із малечею.

ІРЦ ВПРОВАДЖУВАТИМУТЬ ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ

Кабінет Міністрів України на виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, розробленої в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської, удосконалив роботу інклюзивно-ресурсних центрів.

ІРЦ – перші сервісні організації, які мають завдання виявити в дитини якомога раніше особливі освітні потреби й надати їй фахову і компетентну допомогу. Відтепер робота українських ІРЦ буде наближена до європейських стандартів безбар’єрності. Відповідно до рішення Уряду тепер, зокрема, передбачено створення філій інклюзивно-ресурсних центрів та мобільних ІРЦ. Також усунено норми щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб. Якщо раніше центри опікувались дітьми віком від 2 до 18 років, то відтепер звертатися до них
зможуть батьки дітей від народження, а також молоді люди віком від 18 років, якщо в них виникають особливі освітні потреби.

З усіма змінами ознайомлюйтесь на сайті МОН за посиланням (https://mon.gov.ua/ua/news/inklyuzivno-resursni-centri-v-ukrayini-vprovadzhuvatimut-yevropejski-standarti-bezbaryernosti-rishennya-uryadu) .

На сьогодні все! Дякуємо, що читаєте нашу добірку новин та корисних матеріалів.

Отримувати цю розсилку – справа добровільна. Якщо ви НЕ ХОЧЕТЕ її читати, будь ласка, дайте знати у цій формі за посиланням (https://forms.gle/phyfsgaFUPZiQ1KZA) .

Якщо ж ви знаєте колег, які теж хотіли би отримувати такі листи, надішліть їм для заповнення посилання на анкету – https://forms.gle/g25BuZ47ntL8TiBYA.

З любов'ю
команда Міністерства освіти і науки України

Шановні тренери-викладачі дитячо-юнацьких спортивних шкіл та тренери спортивних клубів Лозівської міської територіальної громади! Вітаю Вас з професійним святом – Днем тренера, яке об'єднує людей цілеспрямованих, працьовитих, наполегливих і сильних духом, чиї знання, досвід, енергія і творче ставлення до справи сприяють просуванню спортивних традицій і досягнень не тільки в нашій громаді, а й у державі! День тренера - це професійне свято українських фахівців, які готують наших спортсменів до найважливіших спортивних змагань в їх житті і з 2021 року має постійну дату – 19 липня. Сьогодні ми висловлюємо слова вдячності своїм наставникам за шлях в житті та спорті! Саме тренери своєю працею формують з юнаків та дівчат особистість і спонукають до таких олімпійських цінностей як дружба, повага, досконалість! Кожна медаль завойована спортсменом - це не тільки особистий успіх, а й гідний приклад для підростаючого покоління, прекрасний стимул для розвитку спорту.Особисто від себе та працівників Управління освіти, молоді та спорту вітаю всіх тренерів Лозівської міської територіальної громади, які беруть участь в підготовці спортсменів до участі в змаганнях, і бажаю міцного здоров'я, особистого благополуччя і чимало приводів для гордості за своїх вихованців - наших земляків!
 

З повагою
начальник Управління освіти, молоді та спорту
Вікторія УРВАНЦЕВА

Наказ Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області від 24.06.2021 №244 "Про відміну конкурсів на посади директорів закладів загальної середньої освіти Лозівської міської ради"