Головна » Управлінська діяльність

Щиро вітаю вас з професійним святом ─ Днем Збройних Сил України! Ви, наші захисники, опора держави! Спокій наших осель, у ваших сильних, надійних руках.

Тож від щирого серця хочу побажати вам міцних сил і незламної віри, бравих ідей та добрих надій, впевнених планів та обов'язкового успіху, незгасного оптимізму та відмінного виконання всіх поставлених завдань.

Міцного здоров’я вам, дорогі наші захисники, військової вдачі, благополуччя, а вашим сім’ям – героїв, які завжди повертаються додому!  

 

З повагою

начальник Управління освіти, молоді та спорту

Вікторія УРВАНЦЕВА

 

 

Як батьки можуть допомогти дитині підготуватися до ЗНО

З 1 лютого стартуватиме реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2022 року. Та випускники розпочали активну підготовку до важливих випробувань у їхньому житті – випускних і вступних іспитів – ще у вересні, а то й раніше.

Дівчата та хлопці, визначаючись із планами на майбутнє і готуючись до ЗНО, сподіваються на підтримку батьків. Причиною хвилювання можуть бути сумніви в знаннях та здібностях, стрес через незнайому ситуацію або відповідальність перед батьками і школою / ліцеєм / коледжем / технікумом. Тому дуже важливо усвідомити, що іспит – це не випробування, а можливість виявити себе і набути досвіду.

Тож у пригоді стануть слушні поради психологів. Зокрема, Світлана Ройз пропонує малювати ментальні карти, що допоможуть систематизувати інформацію, а під час іспиту – застосовувати стабілізаційні практики.

Психологи також радять батькам не акцентувати уваги на кількості балів, яку дитина отримає на ЗНО, пояснити їй, що кількість балів – не показник знань та успішності, відтак сформувати спокійне ставлення до процедури тестування.

Український центр оцінювання якості освіти пропонує батькам рекомендації, що допоможуть їхнім дітям упевненіше почуватися під час ДПА та ЗНО.

Для початку з’ясуймо відповіді на такі запитання: чи є ДПА тим самим, що й ЗНО? які предмети треба проходити на ДПА, а які – на ЗНО? яким буде тест із математики у 2022 році? українська мова чи українська мова і література: який тест вибрати?

Державна підсумкова атестація (ДПА) – це оцінювання результатів навчання учнів за ключовими предметами у школі. Вона фіксує якість середньої освіти у 4-му, 9-му і 11-му класах. ДПА впливає на середній бал свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (атестата), який враховують при розрахунку конкурсного бала під час вступу. Із 2015 року результати ЗНО для випускників шкіл стали зараховувати як оцінки за ДПА (за шкалою 1‒12 балів) і зазначати в додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (атестата). Щоб результати ЗНО зарахували як оцінки за ДПА, потрібно вказати на це під час реєстрації.

Перелік предметів ДПА щороку визначає Міністерство освіти і науки України. Так, цьогоріч випускники закладів загальної середньої освіти проходитимуть ДПА з чотирьох навчальних предметів. Перший – українська мова, другий – математика, третій – або історія України (субтест «Історія України 1914 р.– початку ХХІ ст.»), або іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська) – на вибір випускника/випускниці. Четвертий предмет – один із запропонованого переліку (історія України, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька), біологія, географія, фізика, хімія). Зауважимо, що для зарахування оцінок за ДПА можна вибрати й іноземну мову (англійську, німецьку, французьку, іспанську), й історію України та пройти ЗНО з цих предметів.

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) – інструмент забезпечення рівного доступу до вищої освіти. З 2008 року результати ЗНО (за шкалою 100‒200 балів) використовують для визначення конкурсного бала під час відбору осіб, які вступають на навчання до закладів вищої освіти для отримання ступеня молодшого бакалавра, бакалавра на основі повної загальної освіти.

У 2022 році кожен зареєстрований учасник / кожна зареєстрована учасниця має право безоплатно пройти тести щонайбільше з п’яти навчальних предметів. Обов’язкових предметів ЗНО немає, натомість особа, яка має бажання вступати до закладу вищої освіти, самостійно визначає, результати яких тестів їй потрібні для вступу на ту чи ту спеціальність. Перелік таких предметів визначено Умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2022 році.

Управління освіти, молоді та спорту міської ради інформує, що відповідно до рішення місцевої комісії ТЕБ та НС Лозівської міської територіальної громади від 11.10.2021, керівникам закладів освіти та установ, підпорядкованих Управлінню освіти, молоді та спорту міської ради рекомендовано:

1. Забезпечити посилення протиепідемічних заходів на період карантинних обмежень у закладах освіти та установах, підпорядкованих Управлінню освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області, в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

2. Забезпечити роботу закладів дошкільної освіти з неухильним дотриманням правил гігієни, використанням засобів індивідуального захисту, дотриманням у закладах відповідних санітарних і протиепідемічних заходів, а також здійснення обов’язкового щоденного контролю стану здоров’я вихованців.

3. Рекомендувати закладам загальної середньої освіти;

3.1. Внести зміни до структури 2021/2022 навчального року в частині проведення осінніх канікул для учнів 1-11 класів, а саме з 18 жовтня 2021 року по 23 жовтня 2021 року (включно).

3.2. Із 25.10.2021 розглянути можливість організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання.

4. Забезпечити роботу закладів позашкільної освіти з організацією освітнього процесу для вихованців з очним відвідуванням закладів освіти за умови дотримання карантинних обмежень, передбачених постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 (із змінами).

5. Заборонити вхід та перебування в закладах освіти інших учасників освітнього процесу, зокрема батьків здобувачів освіти, а також сторонніх осіб, без попереднього узгодження відповідних дій з керівником закладу освіти.

6. Заборонити відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш ніж 50 відсотків здобувачів освіти та персоналу закладу освіти.

7. Інклюзивно-ресурсним центрам, КУ «Лозівський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»», Лозівському центру молоді забезпечити роботу закладів із дотриманням карантинних обмежень, передбачених постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 (із змінами).    

8. Керівникам закладів освіти продовжити роботу щодо забезпечення вакцинації 100% працівників закладів освіти з метою забезпечення їх стабільної роботи в умовах можливого погіршення епідемічної ситуації.

Термін виконання: 11.10.2021

Термін дії: до відповідного рішення

Державною  службою  якості  освіти  України  підготовлені   інформаційні матеріали щодо цінності інституційних аудитів для  закладів  загальної  середньої  освіти,  засновників  закладів  освіти  та  держави; оформлення відповідних документів, а також зміни у процедурі проведення.
Посилання  на  реліз  до  вебінару  «Що  нового  в  інституційному  аудиті  шкіл»


 

10 вересня 2021 року Урванцеву Вікторію Миколаївну, начальника Управління освіти, молоді та спорту  та Ольховську Ірину Миколаївну,  директора  КЗ «Лозівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №7 «Золотий півник»   вшановано орденом «Гордість нації».   

Церемонія нагородження відбулася в місті Києві, в Залі урочистих подій Будинку офіційних прийомів ДУС ОП України   за підтримки першого Президента України,  Верховної Ради України, народних депутатів України в рамках    Національного  проєкту «Гордість нації», який  представляє світові сьогодення та життя кращих представників українського народу, їхні здобутки, відзнаки та заслуги.

Разом з орденом «Гордість нації»  успішним педагогам вручено Почесні грамоти  і Книгу пошани «Гордість нації», до якої занесено їхні    успіхи та  досягнення.  

Вітаємо  Вікторію  Миколаївну  та Ірину Миколаївну з почесними нагородами.

Бажаємо і надалі працювати над створенням   позитивного іміджу освіти Лозівської громади та України.

     

Щиро вітаю Вас з Днем знань - справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя. Бажаю усім учням  на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.  Переконана, ваші здібності, наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у дорослому житті, а сприятимуть цьому - високі стандарти української освіти, рівні можливості в її здобутті для кожної дитини. Найщиріші слова подяки - вчителям, які щедро діляться своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави. Ваша мудрість і великодушність залишається з вихованцями на все життя. Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, новий навчальний рік вдалим, несе добрий настрій у кожну освітянську  родинуБудьте щирими та підтримуйте одне одного. Учіться заради себе та майбутнього нашої громади і всієї країни. Бажаю Вам   незабутніх миттєвостей шкільного життя, справжніх відкриттів, пізнання світу!

 

З повагою

начальник Управління освіти, молоді та спорту

Вікторія УРВАНЦЕВА

Якісне інклюзивне навчання: to do list для директора школи

Сьогодні в Україні інклюзивне навчання організовано у майже 43% шкіл, працює понад 18 тисяч інклюзивних класів. За останні десять років інклюзія суттєво проникла в українські школи. Для порівняння, п’ять років тому в інклюзивних класах навчалось вдесятеро менше, ніж зараз. Разом із тим, дослідження якості інклюзивного навчання, проведене Державною службою якості освіти, виявило низку викликів на рівні організації інклюзивного навчання, кваліфікації вчителів, методичного забезпечення освітнього процесу, розвитку інфраструктури та забезпечення фінансування, взаємодії з інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ).

Пропонований матеріал покликаний допомогти вдосконалювати якість інклюзивного навчання у школах, де воно вже запроваджене, а також розпочати цей шлях закладам, які лише планують відкривати інклюзивні класи.

Нормативно-правова база щодо організації інклюзивного навчання

Закон України “Про освіту” гарантує кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечує батькам право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти власними дітьми. Здобувачам освіти з особливими освітніми потребами необхідно забезпечити постійну або часткову підтримку під час освітнього процесу, втім держава має забезпечити їм доступ до освіти у школі на рівні з іншими дітьми. За заявою батьків заклад зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку. Якщо ж особливі освітні потреби в учнів виявлені під час освітнього процесу, заклад освіти докладає власних зусиль для їх мінімізації. Коли зусиль закладу освіти недостатньо, керівник закладу рекомендує батькам звернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи. Підтримку, з урахуванням виявлених у здобувача освіти особливих освітніх потреб, організовують на підставі висновку, складеного фахівцями ІРЦ. Заклад на цьому шляху не один засновник забезпечує створення у школі інклюзивного середовища.

Знання керівником закладу освіти нормативно-правової бази щодо організації інклюзивного освітнього середовища запорука коректної реалізації усіх необхідних для цього кроків та налагодження якісного освітнього процесу. Орієнтація в законодавстві підсилює узгодженість дій, планування, контроль результатів, а також є беззаперечним захистом від дискримінації, упередженого ставлення до учня з особливими освітніми потребами, некомпетентних розпоряджень чи намірів.

Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють:

  • Закон України «Про освіту»;
  • Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Норми Законів реалізуються через постанови Кабінету Міністрів, зокрема:

  • «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (від 15.08.2011 № 872);
  • «Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» (від 21.08.2019 № 779).

Фінансування інклюзивної освіти унормовано:

  • Статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;
  • Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (від 14.02.2017 № 88).

Що таке інклюзія в освіті та яка роль директора в організації інклюзивного навчання

Коли у закладі з’являється інклюзивний клас чи означає це, що ця школа стає доступною для всіх? На жаль, ні. Поняття інклюзії набагато ширше і потребує формування середовища, участі всіх учасників освітнього процесу, а головне якісного менеджменту і планування. Безумовно, умовою створення інклюзивного середовища є учні, яким потрібна підтримка, готовність решти учнів підтримувати дітей з ООП, а також підготовлений персонал і батьки та інші активні партнери-учасники процесу впровадження інклюзії в освіті. І не менш важливою умовою є наявність достатнього фінансування та доступної інформаційної, матеріально-технічної бази та інфраструктури.

Роль директора у цьому процесі важко переоцінити, оскільки від менеджменту та стратегічного планування залежить його успіх та, як наслідок, якість роботи школи. Говорячи про менеджмент процесу, йдеться і про управління на рівні керівництва школи (спілкування із засновником, координація роботи заступників, педагогічної ради, залучення органів учнівського та батьківського самоврядування, піклувальної ради), і про менеджмент класу (адаптація навчального середовища та організація навчального процесу, реалізація індивідуальних програм розвитку тощо), і про формування структур для надання послуг інклюзивної освіти (команда психолого-педагогічного супроводу, ресурсна кімната, команда ІПР тощо).

Напрям руху школи до інклюзії має бути представлений також і в стратегії розвитку закладу, зокрема в місії, візії та цілях, а також у більш тактичних документах освітній програмі, річному плані роботи школи.

Запорукою успіху організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами є співпраця з батьками. Директору важливо залучати батьків до ухвалення рішень щодо навчання їхніх дітей. Ще до приходу дитини до закладу освіти в багатьох родинах можуть бути налагоджені контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальною службою — вони можуть володіти інформацією, корисною як для працівників закладу освіти, так і для інших батьків. Доцільно використовувати ці зв’язки, аби сім’я, школа та фахівці працювали спільно. Дуже важлива і потрібна думка батьків для визначення цілей і завдань на навчальний рік, в ухваленні рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року. Ця частина роботи із батьками буде корисною при плануванні роботи школи.

Алгоритм створення інклюзивного класу

  1. Вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі

Найбільш оптимальним варіантом розвитку подій є той, коли батьки заздалегідь (за півроку-рік) визначаються із школою та повідомляють про це. Таким чином керівництво закладу може вчасно проконсультувати батьків щодо збору та подання документів, а також підготувати чи адаптувати середовище школи до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

  1. Вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання

У документах, перелічених вище, міститься вся інформація про організацію інклюзивного навчання у школі, виділення фінансування тощо.

  1. Оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами потребують під час освітнього процесу додаткової або тимчасової підтримки з боку асистента вчителя та асистента учня. Також потребують підтримки педагоги. Під час оцінки можливостей закладу варто зважати на наявність відповідних фахівців, а також матеріально-технічне забезпечення школи і наявність безбар’єрного доступу до території та приміщень закладу. Здійснюється також оцінка можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників у напрямі інклюзії (курси підвищення кваліфікації, консультації, обмін досвідом). Коли необхідні фахівці відсутні, директору школи варто докласти зусиль, аби їх знайти — звернутися до відділу освіти, органів місцевого самоврядування, спеціальних закладів освіти. У додатку до постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» ви знайдете перелік фахівців, які проводять корекційно-розвиткові заняття з дітьми з ООП.

На цьому етапі також важливо врахувати можливості створення у закладі умов для навчання дітей з ООП з урахуванням особливостей розвитку (наявність вільних приміщень для створення кабінетів психолога, дефектолога, логопеда тощо, ресурсної кімнати, а також обладнання цих кабінетів необхідними засобами корекції, методичною та навчальною літературою, індивідуальними засобами навчання тощо).

Не варто забувати про важливість інформування батьків учнів школи про особливості інклюзивного навчання, переваг інклюзії для всіх учасників освітнього процесу, її цілі та завдання. Варто також розповісти батькам дітей, які навчаються в інклюзивних класах, про особливості дитини з ООП, обговорити із ними питання спілкування та групової взаємодії у дитячому колективі.

  1. Погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Вирішення питання фінансування введених посад

Діти з ООП відповідно індивідуальних особливостей можуть потребувати допомоги асистента вчителя під час освітнього процесу. У такому разі директор має звернутись до місцевого органу управління освітою із письмовим поданням про введення посади асистента вчителя (з розрахунку 1 ставка на кожен інклюзивний клас) та годин для проведення корекційно-розвиткових занять відповідними фахівцями, (практичним психологом, логопедом, дефектологом, реабілітологом).

  1. Створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти

Цей крок передбачає підготовку та підписання наказів у школі на основі наказу органу управління освітою, а також укладення угод про співпрацю з іншими закладами освіти. Це можуть бути спеціальні заклади освіти, навчально-реабілітаційні центри, заклади позашкільної освіти, заклади соціального захисту, ресурсні центри, центри практичної психології та соціальної роботи при департаментах освіти і науки тощо. Така співпраця допоможе забезпечити супровід дітей з ООП, залучити фахівців із цих закладів для консультацій тощо.

  1. Створення команди психолого-педагогічного супроводу

Команда психолого-педагогічного супроводу це група фахівців індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами, до якої входять як працівники школи (адміністрація, педагоги, асистент вчителя, психолог тощо), так і батьки дитини та залучені фахівці (асистент дитини, медпрацівник та ін.). Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, забезпечує її реалізацію та моніторить результати.

Склад команди супроводу формується з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. Серед інших до складу команди супроводу директорові варто запросити фахівців ІРЦ, аби вони могли відслідковувати та моніторити динаміку розвитку дитини, а також долучились до розробки індивідуальної програми розвитку. Разом з тим на даному етапі директорові необхідно знайти та укласти цивільно-правові угоди із фахівцями у сфері інклюзивного навчання, яких у школі бракує.

  1. Розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів

Цей крок передбачає розробку та оформлення посадових обов’язків для всіх педагогічних працівників, залучених до інклюзивного навчання (штатних і залучених). Важливо пам’ятати про врахування аспекту інклюзії у річному плані роботи школи та розподілі обов’язків і зон відповідальності між заступниками директора з виховної, навчальної та методичної роботи. Важливо налагодити співпрацю між педагогами та асистентом.

Керівництво школи має призначати час для регулярних зустрічей між вчителями і асистентами протягом навчального року, щоб проводити спільне планування, обмінюватись інформацією, обговорювати конкретні ситуації.

Вчителі і асистенти досягнуть успіху, якщо будуть планувати уроки спільно. Головне розподілити між собою обов'язки і діяльність.

Вчителі не повинні ставити перед своїми асистентами завдань, які є прерогативою вчителя, — планування навчально-виховного процесу, оцінювання навчальних завдань учнів, що передбачає професійну інтерпретацію результатів їх виконання тощо. Натомість учитель може запропонувати асистенту вчителя провести підбір навчальних завдань, які учень міг би виконати (але остаточне рішення про використання цих завдань прийматиме вчитель); перевіряти вправи та тести на множинний вибір, інші види вправ/запитань, де учень повинен дати єдину вірну відповідь; зробити ксерокопії роздавальних матеріалів, виготовити унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

  1. Складання індивідуальної програми розвитку

Щороку для кожної дитини з ООП команди психолого-педагогічного супроводу, до складу яких обов’язково мають входити директор школи або його заступники, розробляють індивідуальну програму розвитку.

Запорукою якісної індивідуальної програми розвитку є використання інформації з комплексної оцінки дитини, наданої ІРЦ, а також збір релевантної та об'єктивної інформації про дитину під час спостереження у перші два тижні в школі, а також від батьків. Тому директорові варто докласти зусиль, щоб на всіх етапах інформація була правдивою, пояснити батькам важливість кожної деталі для формування програми, яка дасть змогу забезпечити комфортне навчання та динаміку розвитку дитини.

  1. Складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм

Навчання у класі дітей з ООП не передбачає зміну освітньої програми чи навчальних планів. Водночас, коли індивідуальні особливості дитини з ООП цього потребують, команда супроводу адаптує або модифікує навчальну програму і розробляє індивідуальний навчальний план для дитини.

  1. Адаптація освітнього середовища до потреб дитини

Важливою умовою забезпечення освітнього процесу є доступність, безбар’єрність та безпечність. Таким чином на основі оцінки можливостей закладу забезпечуються умови для безперешкодного доступу дитини до приміщень школи, обладнується ресурсна кімната, згідно ІПР та за узгодженням з батьками закуповуються засоби корекції.

Основне завдання у цьому напрямі організувати для дитини з ООП зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

  1. Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

Оцінювання результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами відбувається за критеріями, визначеними в освітній програмі, або адаптованій чи модифікованій навчальній програмі. Також критерії оцінювання дитини з ООП встановлюються в індивідуальній програмі розвитку.

Досягнення дитини слід переглядати щонайменше тричі на рік у вересні, коли формується ІПР, а потім після першого та другого семестрів.

  1. Моніторинг якості інклюзивного навчання

Постійний моніторинг виконання індивідуальних програм розвитку дітей з ООП, перегляд та актуалізація цих програм дозволяють адміністрації школи стежити за якістю інклюзивного навчання.

Узагальнено рух школи до інклюзії можна оцінити в контексті щорічного самооцінювання, відповідно визначивши у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти ті аспекти освітньої діяльності, які є ключовими для постійного моніторингу прогресу (наприклад, створення безбар'єрного середовища, психологічний клімат, рівень співпраці між педагогами, потреби у професійному розвитку педагогів, які працюють в інклюзивному класі та ін.). Тут важливо розробити інструментарій збору такої інформації. Систематичне вивчення ситуації у визначених ключових точках дасть можливість керівнику закладу спільно з колективом та батьківською спільнотою оцінювати поступ до інклюзії, а також визначати, що саме потребує втручання і підтримки та які сильні сторони є у школи на цьому шляху.

 

Як створити недискримінаційне середовище у школі: покрокова інструкція для директора

Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей — такі ж важливі завдання директора школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.

Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.

Що таке дискримінація та як її виявити?

Дискримінація — це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, в математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.

Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.

Поруч із дискримінацією завжди “ходять” упередження — хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі — як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.

При визначенні, чи належним чином забезпечуються в школі права дітей, потрібно переконатись, що всі групи дітей — різної статі, національності, стану здоров’я тощо, мають рівні права і можливості. Не менш важливо перевірити, чи відсутнє упереджене або дискримінаційне ставлення як до окремих дітей, так і груп дітей, об’єднаних певною ознакою. Особливу увагу у виявленні ознак дискримінації чи упереджень варто звернути, якщо у школі є діти та сім’ї-представники національних чи релігійних меншин, діти з особливими освітніми потребами, представники різних етнічностей та культур.

Перешкоди у забезпеченні недискримінаційного середовища у школі:

  • Соціальні — стереотипи і упередження, відсутність даних або недостатня кількість даних про реальні потреби різних груп людей за статтю, віком, майновим становищем тощо.

Наприклад, менше заохочення дівчат до IT сфери через стереотип, що це чоловіча професія, або хлопців — до гуманітарних наук, оскільки вони вважаються “жіночими”.

  • Організаційні — розташування, розклад занять, логістика/транспорт, бюрократичні процедури.

Наприклад, відсутність пандуса може бути непомітна фізично здоровій людині, але буде перешкодою для людей на візках або батьків з дитячими колясками.

  • Особисті — економічні і фінансові можливості, стан здоров’я, релігійні переконання, національні традиції, велика кількість дітей у родині, кількість вільного часу поза школою тощо.

Наприклад, неврахування релігії дітей при викладанні певних предметів, зокрема християнської етики, або неврахування різниці в релігійних святах.

Як перевірити свої або чужі упередження?

Ми всі маємо припущення і певні упередження, які формуються культурним середовищем, поведінкою, сферою діяльності, робочою атмосферою тощо. Навіть якщо здається, що ставлення до всіх однакове, а припущення відповідають дійсності, завжди варто це перевірити, поставивши припущення під сумнів.

Додатково до індивідуальних упереджень школа може мати формальну і неформальну політику, традиції, норми, які можуть вплинути на формування упереджень учасників освітнього процесу. Завжди доцільно перевіряти, чи відповідають припущення реальному стану речей та як саме на освітній процес можуть впливати неформальні традиції школи.

Допомогти в цьому можуть збір інформації, консультації, опитування та наступні перевірочні запитання.

Ці запитання варто включити до анкет учнів та вчителів під час проведення самооцінювання школи. Також вони можуть бути корисними для саморефлексії директора при самооцінюванні школи.

5 кроків, щоб запобігти дискримінації у школі

Якщо відповіді на перевірочні питання просигналізували про проблему, або ж вона була виявлена у ході спостережень, або спілкувань із учасниками освітнього процесу, наступні 5 кроків допоможуть структурувати дії та уникнути повторюваності проблеми у майбутньому.

Крок 1. Аналіз ситуації

На цьому етапі варто детально проаналізувати всю наявну інформацію: зібрати відомості від сторін, на яких впливає ситуація, дані про релевантні законодавчі норми, правила, міжнародні стандарти, кращі практики — позитивний досвід в аналогічних чи схожих ситуаціях, а також врахувати наявні соціальні, культурні та економічні умови. Варто використовувати лише достовірні джерела.

Наприклад, директора школи повідомили про випадок булінгу щодо учня чи учениці у школі. У такому випадку необхідно проаналізувати законодавство, що визначає булінг і алгоритм дій школи у такій ситуації (зокрема Наказ МОН 28.12.2019 №1646), інші джерела інформації із порадами фахівців (настанови Освітнього омбудсмена тощо).

Крок 2. Визначення сторін проблеми

Щоб вирішити проблему, особливо важливо розуміти, хто є її сторонами і чи є щодо цих осіб або груп осіб упередження (включаючи ваші власні).

Наприклад, батьки повідомляють про образливу поведінку групи учнів або учениць. Директорові слід з’ясувати, хто ті учні, на яких скаржаться батьки, чи належать вони до категорії малозабезпечених сімей або ж до національності, щодо якої розповсюджені певні упередження. Цю інформацію варто враховувати у роботі щодо запобігання можливій дискримінації за цими ознаками.

Важливо пам’ятати, що потрібно враховувати лише факти, а не припущення щодо схильності тієї чи іншої групи дітей до певної поведінки. Це потрібно враховувати також і у випадках, коли постраждалою стороною є дитина з певної категорії (внутрішньо переміщені особи, дитина з інвалідністю тощо). При визначенні сторін проблеми не варто також слідувати припущенням щодо можливих провокацій з боку постраждалої сторони: звинувачення постраждалих є недопустимим.

Крок 3. Виявлення потреб сторін

Збираючи інформацію про потреби сторін, важливо пам’ятати, що вони не можуть бути однаковими у всіх, наприклад, всього учнівства і вчительства. Втім, зібравши їх, ці потреби слід згрупувати та не вдаватись до зайвої індивідуалізації. Способами збору інформації можуть бути обговорення, опитування, дослідження, консультації, співбесіди, круглі столи тощо. Проте у будь-якому випадку доцільно виявити та врахувати позиції різних груп людей: різного віку, статі, стану здоров’я, національності тощо. Ці дані потрібні, щоб оцінити вплив ситуації/проблеми на різні групи осіб.

Варто пересвідчитись, що всі заінтересовані сторони змогли висловити свою позицію і були почуті. Для цього варто з’ясувати, чи наявні перешкоди в доступі до обговорень для певних груп осіб: чи всі зацікавлені сторони можуть отримати інформацію про обговорення, дістатися місця обговорень у визначений час, зрозуміти і почути інших, висловитись. На цьому кроці може бути виявлено, що відсутня певна інформація, є певні прогалини в даних, які потрібно заповнити. Наприклад, батьки учнів філій опорної школи можуть мати труднощі з доїздом на загальні батьківські збори.

Крок 4. Розроблення варіантів рішень

Використовуючи зібрані на попередніх кроках дані, формуємо декілька альтернативних варіантів вирішення ситуації/проблеми. На даному кроці також потрібно пересвідчитись, чи були враховані потреби та інтереси всіх сторін та оцінено різницю впливу і наслідків рішення на різних груп дітей, інших учасників освітнього процесу. Проаналізувавши впливи і ризики, обираємо оптимальне рішення. Якщо ви виявите, що рішення може мати негативні наслідки або нести ризики для деяких груп дітей або дорослих, варто оптимізувати такі рішення.

Наприклад, при визначенні заходів, які будуть найбільш ефективними для покращення дисципліни під час уроків, варто зібрати інформацію про вплив тих чи інших активностей (додаткові заняття та завдання, інша подача матеріалу тощо), а також вивчити, як вони можуть вплинути на ситуацію конкретної дитини (чи можливі погіршення взаємин з батьками, відсутність можливості відвідувати позашкільні заняття тощо). Варто також врахувати навантаження на вчительство у випадку ухвалення рішення про зміну подачі навчального матеріалу, реакцію на зміни батьків тощо.

Крок 5. Моніторинг та оцінка результатів

Моніторинг і оцінка результатів допоможуть виміряти ефективність обраного шляху вирішення проблеми, а також коригувати свої дії у майбутньому. Разом із тим постійний моніторинг ситуації допоможе надалі запобігти проявам дискримінації чи упереджень, передбачити у річному плануванні роботи закладу заходи щодо виявлення та профілактики дискримінації тощо.

Спостереження, моніторинги та опитування учасників освітнього процесу, що проводяться у ході самооцінювання школи, можуть стати дієвими інструментами на цьому шляху. Варто пам’ятати ознаки, за якими може відбуватись дискримінація, моніторити наявність учнівства та їхніх сімей з будь-якою із таких ознак та звертати особливу увагу на них при проведенні самооцінювання. Додавання до анкет запитань щодо проявів дискримінації у школі також допоможе здійснювати моніторинг та збирати інформацію.

Варто також відстежувати незаплановані результати для різних груп і продумувати позитивні дії — спеціальні заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету і спрямовані на усунення виявлених нерівностей у можливостях чи дискримінації. Прикладом таких позитивних дій може бути проведення додаткових навчань/тренінгів для вчителів щодо виявлення та протидії цькуванню і дискримінації за ознаками статі, економічного статусу, національності, релігії тощо.

Наприклад, у школі часто трапляються бійки і ви хочете зменшити кількість таких інцидентів. У такому випадку потрібно визначити, яка кількість конфліктів трапляється за певний проміжок часу (місяць, три місяці тощо) станом на початок моніторингу. Це будуть ваші вихідні дані. Далі відповідальна особа має фіксувати кожен інцидент бійки та збирати інформацію про те, що сталось, хто був учасником, вік, стать дітей тощо. Порівняння ситуації із вихідними даними можна проводити раз на півроку й на основі отриманих даних робити висновки про успішність або неуспішність заходів з протидії конфліктам, коригувати їх.

Хід та результати усіх кроків варто фіксувати, а спосіб такого фіксування можна обирати самостійно. Рекомендується інформувати учасників освітнього процесу про зібрані дані (пам’ятаючи про захист персональних даних) та про ухвалені на їх основі рішення.

Матеріал підготовлено в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Протягом 2020/2021 навчального року учні та вихованці закладів освіти Лозівської міської ради брали активну результативну участь у різноманітних інтелектуальних та творчих конкурсах. За вагомі перемоги юні обдарування гідно пошановані. Для обдарованих дітей нашої громади від Лозівського міського голови Сергія ЗЕЛЕНСЬКОГО, начальника Управління освіти, молоді та спорту Вікторії УРВАНЦЕВОЇ прозвучали онлайн-привітання

З нагоди  Міжнародного Дня захисту дітей 01 червня для малечі Лозівської міської територіальної громади  відбулися святкові заходи. У театральній залі міського Палацу культури проведено інтерактивну виставу "Король – Солодкочубс". Цього дня для юних відвідувачів було підготовлено низку розважальних заходів:

  • майстер-клас із шахів та шашок;
  • флешмоб із брейк-дансу та фотофлешмоб «Вірні друзі»;
  • мульт-вікторина «Друзі мого дитинства»;
  • майстер-клас із креативних технік малювання;
  • працювало бібліомістечко;
  • майданчики поліцейського та правової допомоги; 
  • майстер-клас з ліплення пластиліном «Веселе літо»;  
  • розважальна програма «Хай живе дитинство і радіють діти».

У рамках проведення Міжнародного дня захисту дітей у закладах дошкільної освіти громади відбулися різноманітні заходи: фізкультурні свята та розваги,  музичні дозвілля, конкурси малюнків на асфальті, флеш-моби тощо. Проведені ігри-забави з піснями, танцями та   спортивними естафетами,  а також казкові персонажі, які завітали в гості до дітей, створили позитивну атмосферу свята. Діти різних вікових груп активно  брали участь у естафетах,  іграх та за свої старання  були нагороджені грамотами  і  призами.

      

      

  

Про обов’язкові щеплення для дітей, які планують здобувати освіту у закладах дошкільної, загальної середньої освіти

Нормативно-правовий акт законодавства України

Норма чинного законодавства

Закон України «Про повну загальну середню освіту»   

 

Стаття 9. Забезпечення рівного доступу до здобуття повної загальної середньої освіти

Пункт 4. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»

 

Пункт 4. Зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти (далі - заява про зарахування) одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред’явленням документа, що посвідчує особу заявника) за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку, до якої додаються документи відповідно до ПЕРЕЛІКУ:

1) копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);

2) оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.08. 2010 № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.09.2010 № 794/18089;

3) оригінал або копія відповідного документа про освіту (за наявності).

У випадку подання копій документів, передбачених цим пунктом, оригінали мають бути подані до видання наказу про зарахування (крім документа, визначеного підпунктом 1 цього пункту).

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»

 

 

Стаття 15. Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах

Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Працівники дитячих закладів підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, встановленому законодавством.

Працівники дитячих закладів зобов'язані:

вести постійне спостереження за станом здоров'я дітей, а в разі виявлення хворого на інфекційну хворобу – вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров'я;

систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей.

Офіційний лист Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства освіти і науки України від 06.09.2018 №05.2-11/2353а_№1/9-537 «Щодо напруженої епідемічної ситуації»

Абзац 4.

 

Абзац 2. Заборона відвідувати заклади освіти дітям, у яких відсутні профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень, не порушує їх право на освіту, оскільки чинним законодавством передбачені різні форми здобуття освіти, окремі з яких можна реалізувати без відвідування закладу освіти. 

  Любі діти! Дитинство – найпрекрасніша мить нашого життя, це – пора сподівань та здійснення мрій. Нехай роки дитинства будуть яскравими та незабутніми, а в житті кожного обов’язково засяє зірка, що вкаже шлях до щасливого прийдешнього. Ви – наше майбутнє, майбутнє нашої держави. Тому зичу вам якомога більше щирих усмішок, приємних несподіванок долі, веселих та надійних друзів.    Дозвольте також щиро подякувати всім, хто своєю працею, громадською діяльністю сприяє становленню юного покоління. Тим, хто вкладає душу і розум у дітей – навчає, піклується про дотримання прав та соціальний захист, лікує їх, розвиває їхні творчі здібності, готує до дорослого життя. Особлива вдячність людям, які піклуються про дітей, що залишилися без батьківської опіки, і найбільше потребують тепла і любові.  Дорослі мають пам’ятати, що майбутнє дітей залежить від нас, а наше майбутнє залежить від них.    Тож у день свята бажаю всім міцного здоров’я, миру, сонячних щасливих ранків, здійснення усіх мрій, задумів та бажань. І закликаю усіх дорослих сьогодні і кожного дня зігрівати теплом і любов’ю кожне дитяче серце!

            З повагою начальник Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради

Вікторія УРВАНЦЕВА

31 травня проведено семінар-нараду для заступників керівників закладів загальної середньої освіти, підпорядкованих Управлінню освіти, молоді та спорту міської ради. На порядку денному розглянуто наступні питання:

1.Про окремі питання організованого завершення 2020/2021 навчального року в частині переведення/відрахування учнів закладів загальної середньої освіти на наступний навчальний рік та оформлення шкільної документації (Наталія БОНДАРЕНКО, начальник відділу дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти Управління). 

1.1.Про нормативність ведення Реєстру дітей дошкільного, шкільного віку та учнів на території обслуговування закладу (Наталія ПАЩЕНКО, заступник директора КЗ «Лозівський ліцей №8»).

1.2.Про дотримання нормативності оформлення алфавітної книги запису учнів закладу загальної середньої освіти (Тетяна ЖУВАК-КОРМИШКІНА, вчитель КЗ «Лозівський ліцей №3»).

2.Про структуру нового 2021/2022 навчального року та підготовку до формування Річного навчального плану закладу загальної середньої освіти (Наталія БОНДАРЕНКО, начальник відділу дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти Управління).

3.Щодо безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в період літніх канікул (Наталія БОНДАРЕНКО, начальник відділу дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти Управління).

Управління Державної служби якості освіти у Харківській області повідомляє про зміну свого місцезнаходження та інформації для здійснення зв’язку.

Фактичне місцезнаходження та адреса для листування:

61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 60.Контактний номер телефону: 098 06 23 619.
Телефон гарячої лінії: 098 06 22 934.

Електронна адреса: kharkiv@sqe.gov.ua

Сторінки в соціальних мережах:

• Facebook: https://www.facebook.com/KharkivSQEua
• YouTube:  https://www.youtube.com/c/Управління ДСЯО у Харківській області

1 2 3 4 5 6 »