Освіта — основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона е визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.
 

1. Мета державної політики

Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.
 

2. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є:

  • особистісна орієнтація освіти;
  • формування національних і загальнолюдських цінностей;
  • створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;
  • постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;
  • розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя;
  • пропаганда здорового способу життя;
  • розширення україномовного освітнього простору;
  • забезпечення освітніх потреб національних меншин;
  • забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;
  • розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості та професійно-технічної освіти;
  • органічне поєднання освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти;
  • запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;
  • створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів;
  • створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення;
  • інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.

3. Держава повинна забезпечувати:

  • виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;
  • збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншим, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;
  • виховання людини демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу;
  • формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості;
  • підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці;
  • створення умов для розвитку обдарованих дітей та молоді;
  • моніторинг освітнього процесу, зростання якості освітніх послуг;
  • створення умов для ефективної професійної діяльності педагогічних, науково-педагогічних працівників відповідно до їх ролі у суспільстві.

4. Освіта має гуманістичний характер

Освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях Українського народу, його традиціях і духовності.
Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури Українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.
 

5. Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти

Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета — виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.
 

6. Національне виховання спрямовується

Національне виховання спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури.
Головними складовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання.
 

7. Національне виховання має здійснюватися

Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.